Шановний Пане Прем’єре,

Другий рік поспіль Україна стримує повномасштабну агресію росії. Йде справжня війна за незалежність країни і за життя десятків мільйонів людей. Російські агресори вбивають тисячі військових, масово знищують цивільних, ґвалтують жінок і вбивають невинних дітей. Зруйновано сотні тисяч будинків, мільйони родин були вигнані зі своїх домівок. Щодня нові матері, дружини і діти дізнаються, що їхні чоловіки, сини й батьки загинули на фронті.

Щодня сотні ракет, артилерійських снарядів та дронів падають на українські будинки, школи, лікарні та фабрики. Щодня руйнуються й гинуть люди, які просто хочуть жити вдома — на своїй землі.

Ця війна — не телесеріал. Це — руїни, могили, кладовища, біль, сльози і крик. Завдяки неймовірному героїзму, жертовності та мужності сотень тисяч українських воїнів вдалося зупинити варварів і звільнити частину окупованих територій. Але ще не всі. Ще буде потрібно час, зусилля й жертви, щоб вибити зуби російському шовінізму та імперіалізму, щоб перегородити йому шлях до Києва й Варшави.

Україна бореться завдяки величезній підтримці своїх сусідів. Величезне значення мала допомога, надана Польщею — її владою і суспільством. Україна, яка бореться і страждає, неодноразово висловлювала Польщі свою вдячність. Адже те, що зробили поляки, — це не були порожні жести, а справжня міцна простягнута рука допомоги: у вигляді зброї, логістичної підтримки, масштабної гуманітарної допомоги, політичної підтримки, а також найзворушливішого — мільйони гостинних домівок для мільйонів біженців.

Ми збудували потенціал доброзичливості й порозуміння, потенціал справжньої солідарності, який має стати фундаментом нашого спільного майбутнього — майбутнього добрих, взаємо довірливих і шанобливих сусідів, членів Європейського Союзу.

Та сьогодні з подивом спостерігаємо, як цей капітал знищується. Польща перестала бути надійним партнером для України. Вже три місяці триває блокада прикордонних переходів з Україною — критично важливих артерій української економіки. Тисячі українських водіїв провели Різдво та Новий рік у багатокілометрових чергах на кордоні. Їхні сини сиділи в окопах, а за святковим столом матері втішали заплаканих дітей.

Уряд РП блокує торгівлю сільськогосподарською продукцією, всупереч угодам України з ЄС, запровадивши безстрокове ембарго на українські агропродукти, й заявляє про намір блокувати торгівлю і в майбутньому. Економічні втрати для України і Польщі сягають мільярдів євро. Це означає, що Україна має менше грошей на ведення війни — а отже й на захист Польщі від російської агресії. Економічні втрати — це не лише відсутність подарунків на свята для українських дітей, але й брак їжі для родин, зброї та боєприпасів для військових.

Реальні проблеми, які необхідно швидко вирішувати у дусі солідарності ЄС з Україною, нині використовуються російськими агентами впливу в Польщі. Політика уряду РП підриває довіру до Польщі — ключового партнера для країни, яка бореться з агресором.

Тому сьогодні ми звертаємося до Пана Прем’єра з закликом: тільки справжня солідарність Польщі й України перед обличчям російського фашизму може захистити нас і наших дітей від російських ракет у Києві й Варшаві, від повторення Бучі у Прушкові чи Воломіні. Польща й Україна потребують солідарності, яка сміливо інвестує, навіть ціною сьогоднішніх труднощів і витрат, у майбутнє польсько-українського братерства, у перемогу України у війні з російським фашизмом.

Ми вимагаємо як найшвидших реальних дій, які нададуть польсько-українській солідарності в умовах війни з росією реального змісту. Ми вимагаємо: розблокувати прикордонні переходи між Україною і Польщею, заборонити будь-які блокади прикордонних переходів як критичної інфраструктури безпеки Польщі, України та ЄС, дотримання Польщею міжнародних угод, включаючи зобов’язання ЄС щодо торгівлі та транспорту з Україною, врегулювання спірних економічних питань таким чином, щоб врахувати інтереси обох сторін і зміцнити суспільний капітал польсько-української солідарності. Ми сподіваємося, що уряд Республіки Польща стане активним прихильником членства України в ЄС — що створить міцну систему безпеки та розвитку для обох наших країн.

З повагою,
Мирослав Скурка — Голова Об’єднання українців у Польщі

Наталія Панченко — Голова фонду Stand With Ukraine, лідерка громадської ініціативи Euromaidan-Warszawa

Якуб Коцян — член правління Фонду Akcja Demokracja

Кароль Вільчинський — Голова фонду POL

Лаурина Войцюнас — Голова Колегіуму Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського

Адам Бальцер — Колегіум Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського

Анна Гриша́кова — Співорганізаторка громадської ініціативи Zjednoczeni Gdańsk

Марія Адрухів — Громадсько-культурне товариство Польща–Україна та ініціатива Штаб Ангелів

Катерина Бродовська — менеджерка культури, співзасновниця культурного фонду BoFolk

Артем Зозуля — Голова правління Фонду Ukraina

Вікторія Батрин — Заступниця голови Фонду UNITERS

Олена Воровченко — Фонд Ptach

Наталія Сізова — Фонд UA Responders

Артур Баглюк — директор Місії Слов’янська в Європі

Ольга Менко — Голова правління Фонду Інститут Польща-Україна

Андрій Олійник — Голова правління Об’єднання українців у Польщі — відділення у Кракові

Евеліна Питель — Голова правління Малопольського регіону Комітету захисту демократії

Фонд підтримки культури та польської мови ім. Миколая РеяВікторія Єндрошковяк і Домініка Ласота — Ініціатива Wschód (Схід)